Українські народні пісні

ТІКАЙ, СИНУ, В ВОЛОЩИНУ, — НЕ МОЖНА ТУТ БУТИ
Українська народна пісня

Тікай, сину, в Волощину, — не можна тут бути:
Пописали комісари всіх нас у некрути.

Пописали, пописали, палети роздали,
Та щоб наших некрутиків в середу забрали.

В середу забрали, в четвер пов’язали,
А в п’ятницю дуже рано в Каменець оддали.

Ой Каменець, славний город, покопані шанці,
Ой там лежать поковані наші новобранці.

«Ой пане наш, пане князю, ой маєш ти гроші,
Чом не їдеш до цариці да її не просиш?»

«Шкода, хлопці, шкода, хлопці, да за вас просити
Пописали дрібні листи, щоб вас привозити».

«Ой пане наш, пане князю, ой маєш ти волю;
Не давай нас, бідних сирот, в такую неволю».

Которії багатії — себе викупляють,
Наймитами, сиротами повки наповняють.

Ой у лісі край розмаю зацвіли орішки, —
Туди гнали некрутиків до Хотина пішки.

Летить орел через море, — ой дай, море, пити,
Ой так тяжко некрутикам в тім війську служити.

Лучче б тобі, мати, малим поховати,
Ніж у тії нещаснії некрути оддати.

Походження та примітки

Історичні пісні. К., 1961., с. 595 (1887 р.).