Українські народні пісні

Та кумайтеся, та не лайтеся

Русальна

Дівчата-підлітки убирають гілляку якого-небудь дерева намистом та кісниками і співають:

Та кумайтеся, та не лайтеся,
Льон, льон, та не лайтеся. (2)
Та нам бариня подарила,
Льон, льон подарила. (2)
На кукушку почепила,
Льон, льон почепила. (2)
Та кумайтеся, та не лайтеся
Льон, льон, та не лайтеся. (2)
Кумайтеся намистами,
Льон, льон, намистами. (2)
Намистами, дукачами,
Льон, льон дукачами. (2)
Дукачами та хрестами,
Льон, льон, та хрестами. (2)
Оден молод не жонатий,
Льон, льон, не жонатий. (2)
А то Йванко не жонатий,
Льон, льон, не жонатий (2)
Не жонатий, холостатий. (2)
Холостатий, не простатий,
Льон, льон, не простатий. (2)

Походження та примітки

ТА КУМАЙТЕСЯ, ТА НЕ ЛАЙТЕСЯ.

Записав І. Манжура в 1875 — 1882 рр. у селі Мануйлівка на Катеринославщині. Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 33 — З, одиниця зберігання 59, аркуш 53.

Джерело

Тематичні розділи

  • Русальні та царинні пісні
  • Русальні пісні