Українські народні пісні

ТА ПОВІЙ, ВІТРЕ БУЙНЕСЕНЬКИЙ
Українська народна пісня

Та повій, вітре буйнесенький,
З восточного моря!
Минулася та бурлаченькам
Та поза Доном воля.
Минулася та бурлаченькам
Та поза Доном воля.

Було шумно по чуланах,
Тепер стало тихо;
Було добре та поза Доном,
А тепер стало лихо.
Було добре та поза Доном,
А тепер стало лихо.

Парували та бурлаченьки
Все воли рябії,
Малювали бурлаченьки
Все вози новії.
Малювали бурлаченьки
Все вози новії.

Та наїхали реведони
Бурлак у службу брати:
«А що будем, та милеє браття,
Думати-гадати?
«А що будем, та милеє браття,
Думати-гадати?

Та куди будем, та милеє браття,
Будемо писаться?
Запишемось у панськеє —
Будем панів знати.
Запишемось у панськеє —
Будем панів знати.

Запишемось у казеннеє —
Будем подать давати,
Будем подать давати,
Та й у службу будуть брати.
Будем подать давати,
Та й у службу будуть брати».

Походження та примітки

Основа, 1862, V, с. 99 (Ізюмський пов. на Харківщині).