Українські народні пісні

ТА ШУМИТЬ, ГУДЕ ВІТЕР ПО ДІБРОВІ
Українська народна пісня

Та шумить, гуде вітер по діброві,
Блудить, блудить козаченько по дорозі;
«Ой чого ти, та мій коню, нудиш,
Із битої дороженьки блудиш?
Чи я тобі, та мій коню, важок,
А чи моя козацькая зброя,
А чи здобиченька моя?
Не журися, коню вороненький,
Буде оброки по самії боки,
Буде сіна по самі коліна,
Будеш в станочку на сусі стояти».
«Ой ти мені, мій пане, не важок,
Ані твоя козацькая зброя,
Ані здобиченька твоя!
А те мені, пане, важко,
Що з боків та сторожають,
А спереду та зустрічають,
А ззаду погонь біжить».
«Гей, не журися, мій коню вороненький,
Ми сторожу та обминемо,
А од погоні утечемо,
А з устрічею та поб’ємося.
Ой низом, вороненький, низом
Закидані дороженьки хмизом;
А ти, мій кінь вороненький,
Перескакуй цей хмиз зелененький».

Походження та примітки

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной имп. Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским. Т. V. СПб., 1874., с. 960 (Полтавщина, М. Костомаров).