Там, у Москві, у палатах, у Кремлі,
Сидить, мислить батько Сталін ночі й дні.

«Ох ти, Ленін, мій соколе, чом ти вмер,
Хто ж врятує від заглади СССР?

Ох як тяжко в Україні панувать!
Ой не можу бандерівцям ради дать».

Гей почув це польський зрадник Осубка,
Прилітає із Берутом до Кремля.

«Батьку Сталін, ясне сонце, соколю,
Пішли мені спецотдєли і зброю.

Ох дай поміч комуністам у Польщі!
Вже рік ллється кров червона по Сяні».

«Гей рад би я тобі, синку, поміч дать,
А хто буде мою владу захищать?

Ой не сплю я вже безпечно у Кремлі —
Ворогів я маю всюди, ще й в Москві...»

Дав для Польщі зброю, гроші «старший брат»,
Та й вернувся той Осубка дуже рад.

Гей повстанців, славних хлопців сміх бере —
Ще пізнають Кремля блазні, хто ми є.