Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше. (Двічі)

Вона чеше та й на Дунай несе:
«Пливи, косо, пливи за водою,
А я піду слідом за тобою.

Припливемо к зеленому лугу,
Скажу тобі всю свою притугу». (Двічі)

Над Дунаєм явір зелененький,
Під явором коник вороненький. (Двічі)

Під явором коник вороненький,
На конику козак молоденький. (Двічі)

Ой він сидить, у скрипочку грає,
Струна струні тихо промовляє: (Двічі)

«Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину. (Двічі)

Нема впину вдовиному сину,
Що звів з ума хорошу дівчину». (Двічі)

Тихо, тихо Дунай воду несе, (Двічі)
А ще тихше дівка косу чеше. (Двічі)

Чеше, чеше та й на Дунай несе. (Двічі)
— Уплинь, косо, уплинь за водою. (Двічі)

Уплинь, косо, уплинь за водою, (Двічі)
А я зараз — услід за тобою. (Двічі)

Припливемо к зеленому лугу, (Двічі)
Скажу тобі всю свою притугу. (Двічі)

Над Дунаєм явір зеленейкий, (Двічі)
Під явором коник воронейкий. (Двічі)

Під явором коник воронейкий, (Двічі)
На конику козак молодейкий. (Двічі)

Ой він сидить, у скрипочку грає, (Двічі)
Струна струні стиха промовляє: (Двічі)

Нема краю тихому Дунаю, (Двічі)
Нема впину вдовиному сину. (Двічі)