Ти, сива голубко, йди сядь коло мене, надходить прощальний наш час.
Йди сядь, поговорим з тобою обнявшись, бо ти ще заплачеш не раз.

Бо я від’їжджаю в далеку дорогу. Бог знає вернусь я чи ні.
Умру я без тебе, моя ти голубко, в далекій чужій стороні.

А може ти кращого знайдеш від мене і схочеш багатства зажить.
За золото щастя не купиш ніколи, а серденько можеш згубить.

Ти, сива голубко, йди сядь коло мене, надходить прощальний наш час.
Йди сядь, поговорим з тобою обнявшись, бо ти ще заплачеш не раз.