Українські народні пісні

ТРЕБА, МАТИ, РАНО ВСТАТИ
Українська народна пісня

— Треба, мати, рано встати,
Кониченька осідлати,
Да й поїду гукаючи,
Миленької шукаючи.
Як приїхав під ворота —
Вийшла мила краща злота;
Як приїхав під присіки —
Вийшла мила краща дівки;
Як приїхав під комору —
Вийшла мила на розмову,
Взяла коня за поводи,
А милого за рученьки.
Повела коня в станицю,
А милого у світлицю.
Дала коню овса, сіна,
А милому меду, вина.
Сама сіла задумалась,
Карі очі зарюмала.
— Чого, мила, задумалась,
Карі очі зарюмала:
Чи жаль тобі овса, сіна,
Чи жаль тобі меду, вина?
— Не жаль мені овса, сіна,
Не жаль мені меду й вина,
Да жаль мені дівування,
Суботнього заплітання.
Що в суботу заплетуся,
У неділю приберуся, (Двічі)
На милого подивлюся.

Походження та примітки

Треба, мати, рано встати. БФ-1, арк. 57, № 48. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 138 аркуші наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Варіант пісні — у Доленги-Ходаковського (Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського (упорядники О. І. Дей, Л. Малаш). К., 1974, с. 419)

Інший варіант цієї пісні (БФ-2, арк. 81-82, № 128. БФ-2 — «Наські українські саги або малоросійські пісні, зобрані запорожцем Федором Горкавенком-Мєським». ІМФЕ, ф. 1-5, од. зб. 406; БФ-3, арк. 76-77, № 128. БФ-3 — копія БФ-2. ІМФЕ, ф. 29, од. зб. 43) має такий початок:

— Ой не шуми, луже, дуже,
Зеленая дібрівонько!
— Ой як мені не шуміти:
Буйний вітер повіває,
Широкий лист опадає, (Двічі)
Мати сина проводжає,
Ще і коника сідлає,
І коника вороного
Для синочка молодого.
Як виїхав за ворота —
Стоїть мила краща злота.
Взяла коня за повода,
А милого за рученьку...

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 99 та 321 відповідно.