Туман поле покриває,
Козак по нім конем грає,

Білу гору проїжджає,
Сам до неї промовляє:

«Горо ж моя, горо біла!
Чому-сь давно не згоріла?»

«Тому ж давно не згоріла,
Бо я кровйов закипіла».

«А якою?» — «Козацькою,
Ба й мішанов з турецькою».