Туман танок водила: (Двічі)
Що виведе — та й стане, (Двічі)
На дівочок погляне — (Двічі)
Чи всі дівки в танку є?
Оно нема їдної —
Та Настуні молодої.
Мати Настю чесала
Ще й, чешучи, навчала:

— Не стій, доню, з нелюбом,
Не дай ручки стискати,
Перстеника здіймати,
Бо як вітер з горою,
То так нелюб з тобою.

Туман танок водила: (Двічі)
Що виведе — та й стане, (Двічі)
На дівочок погляне — (Двічі)
Чи всі дівки в танку є?
Оно нема їдної —
Та Настуні молодої.
Мати Настю чесала
Ще й, чешучи, навчала:

— Постій, доню, з миленьким,
Давай ручку стискати,
Перстеника здіймати,
Бо як риба з водою,
То так милий з тобою.

Туман танок водила, — (Двічі)
Що виведе, то й стане,
На дівочок погляне,
Чи всі дівки в танку є.
Усі дівки в танку є,
Тільки нема їдної —
Настусі молодої,
Її мати чесала,
А чешучи, навчала:
«Не стій, донько, з нелюбом,
Не дай ручки стискати,
Перстеника здіймати,
А як стаєш з миленьким,
Давай ручку стискати,
Перстеника здіймати».