Українські народні пісні

ТУМАН ЯРОМ ПО СИНЬОМУ МОРЮ, ДА ГЕЙ, ГЕЙ
Українська народна пісня

Туман яром по синьому морю, да гей, гей,
Туман яром по синьому морю,
За туманом нічого не видно.

Тільки видно глибоку криницю, да гей, гей,
Тільки видно глибоку криницю,
В тій криниці холодна водиця.

Ой там козак коня наповає, да гей, гей,
Ой там козак коня наповає,
А дівчина води підливає.

— Годі, дівча, води підливати, да гей, гей,
Годі, дівча, води підливати,
Сідай, сідай та й будем їхати.

Їдуть гору, їдуть ще й другую, да гей, гей,
Їдуть гору, їдуть ще й другую,
А на третій сіли спочивати.

А на третій сіли спочивати, да гей, гей,
А на третій сіли спочивати,
Стала дівча козака питати.

— Що то таке за такії гори, да гей, гей,
Що то таке за такії гори,
Що поросли шовковії трави?

А на третій стали спочивати, да гей, гей,
А на третій стали спочивати,
— Стели постіль та й лягаймо спати.

Дівча білу постіль постелила, да гей, гей,
Дівча білу постіль постелила,
Лягла спати та й заголосила.

— Ой боже ж мій, що я наробила, да гей, гей,
Ой боже ж мій, що я наробила?
Батька й неньку навік розгнівила.

Українська народна пісня ТУМАН ЯРОМ ПО СИНЬОМУ МОРЮ, ДА ГЕЙ, ГЕЙ — ноти
ТУМАН ЯРОМ ПО СИНЬОМУ МОРЮ, ДА ГЕЙ, ГЕЙ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Туман яром по синьому морю, да гей, гей. Записано у 1919 р. від Явдохи Зуїхи та Марини Танцюри у с. Зятківцях. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 57, арк. 107.

Джерело

Тематичні розділи

  • Підмова і зрада
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні