У середу родилася, тепер мені горе,
Ой не піду за старого, бо борода коле.

Тільки піду за такого, що сіються вуса,
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся.

Він до мене кивне, моргне чорними бровами —
Я до нього заговорю мислями, словами.

Мела сіни, мела хату та й засміялася,
Вийшла мати воду брати та й догадалася.

Чого, доню, ти, Явдоню, так тяжко смієшся —
Полюбила Петруся та й не признаєшся.