Уродила мене мати темненької ночі,
Дала мені чорні брови, да не дала долі.
Було ж тобі, моя мати, сих брів не давати,
Було ж тобі, моя мати, щастя-долі дати.
Ой вийду я за ворота, роздам голосочок,
Нехай мене той почує, що в полі ночує;
Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю,
Як тихая лебідонька по тихім Дунаю.
Ой білая лебідонька Дунай сколотила,
Невірная дружинонька жалю наробила.
Що у мого да нелюба синя жупанина,
Через плечі сопель тече, через губу слина.
Ой у мого милодана лице, як у пана,
А станочок, як шнурочок, тільки до жупана,
А личенько, як калина, тим я його полюбила.