Українські народні пісні

УРОДИЛА МЕНЕ МАТИ ТЕМНЕНЬКОЇ НОЧІ
Українська народна пісня

Уродила мене мати темненької ночі,
Дала мені чорні брови, да не дала долі.
Було ж тобі, моя мати, сих брів не давати,
Було ж тобі, моя мати, щастя-долі дати.
Ой вийду я за ворота, роздам голосочок,
Нехай мене той почує, що в полі ночує;
Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю,
Як тихая лебідонька по тихім Дунаю.
Ой білая лебідонька Дунай сколотила,
Невірная дружинонька жалю наробила.
Що у мого да нелюба синя жупанина,
Через плечі сопель тече, через губу слина.
Ой у мого милодана лице, як у пана,
А станочок, як шнурочок, тільки до жупана,
А личенько, як калина, тим я його полюбила.

Походження та примітки

Уродила мене мати темненької ночі. Записано від Марусі Мухівни. БФ-1, арк. 60, № 55. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 262 аркуші під 55 номером наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Варіанти пісні є у Метлинського (Народные южнорусские песни. Издание Амвросия Метлинского. К., 1854, с. 109).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 95.