Хіба ж бо ти, Одарочко, воском ворожила,
Що ти ж свойму хлопчику любощ г’уложила?
Хіба ж бо ти, Одарочко, із рути та м’яти?
Як стояла, говорила — підківочки знати.
Хіба ж бо ти, Одарочко, з рожевого цвіту?
Як стояла, говорила — до білого світу.