Хміль хмілями, а пшениця ланами *,
Молода Наталко, повечеряй із нами.
Хміль хмілями, а верхом верховина,
— А вже ж мені, дружечки, ця вечеря й не мила.
Сидить коло мене моя вірна дружина,
Сидить коло мене і моргає на мене:
— Молода Наталко, не вечеряй із нами,
Підеш із нами, повечеряєш у мами.