Ходім, браттє, в вишневий садок,
Вирубаєм калинових палочок
Та будем ся виміряти,
Кому, браттє, припадеться.
А старшого та шкода, та шкода —
В нього діти дрібнії;
Середульшого та шкода, та шкода —
В нього жінка молода;
Молодшого шкода, бо в нього проворні слова.
Молодшому собиратися,
Отцю, матці покланятися.
«Зайди, синку, хоць на годинку,
Най тобі змию головоньку!»
«Будуть нас промивати:
А щорання по сто палок давати!
Мої браття все в кумах,
А я, молодий, все на часах.
Мої браття та все п’є,
А з мене, молодого, кривава річка іде».