Українські народні пісні

ХОДИЛА КОЗОНЬКА ПО ВЕЛИКИХ ГОРАХ, ПО ДОЛИНАХ
Українська народна пісня

Ходила козонька
По великих горах, по долинах,
Носила пісочок на вилах.
Як на вилах пісочок не тримається,
Так на моїй козоньці всілякі змови,
Помисли не втримаються.
А де ж ти була, мудрая козо?
— Ох їла ж бо я шовкову траву.
Ох не наражайся, не надорожайся.
Пан тебе кличе, дар тобі дає.
Дар тобі дає — чотири золотих,
Чотири золотих козі на чоботи.
На чоботи, ще і на підкови,
Щоб тобі було тепло в ноги.
Ой скачи, скачи, поскакуючи,
На свої бризки поглядуючи.
Ой скачи, скачи, як-єсть скакала,
По таляру бери, як-єсть брала.
Гоц, коза, лузьми, не бійся Кузьми.
Кузьмова мати переведе Кузьму,
Переведе Кузьму веслом по удзьму.
Стань на порозі на одній нозі,
Споглянь на гради, чи нема зради?
— Ой є там зрада: старая баба
Солому січе, пироги пече.
А сіно смажить, пироги мажеть,
А з носа каптить, пироги мастить.

Походження та примітки

Запис: Зоріан Якович Доленга-Ходаковський в 1820-х роках на Полтавщині.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 69, аркуш 34.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Пісні при водінні кози
  • Календарно-обрядові пісні