Українські народні пісні

Ходить жучок по жучині

Жучок (хоровод)

По дві дівчини беруться навхрест за обидві руки і стають пара коло пари, а одна мала дівчинка («жучок») вилазить їм на руки і ступає поволі по руках, немов по живому мосту, опираючись руками на плечі дівчат. Пари, по чиїх руках пройшла вже дівчинка, покидають своє місце і перебігають наперед, та так і рухаються, співаючи:

Ходить жучок по жучині,
А жучиха по деревині.
Грай, жучку, грай!

Ой грай, жучку, грай, небоже,
Най ти пан біг допоможе.
Грай, жучку, грай!

А наш жучок чорновусий,
А на жучку жупан куций.
Грай, жучку, грай!

Дівки жучка підпоїли,
На нім жупан підкроїли.
Грай, жучку, грай!

А наш жучок, як пан, як пан,
Одягнувся в куций жупан.
Грай, жучку, грай!

Заграй же ми хоть дробину,
Куплю я ти федерину.
Грай, жучку, грай!

Заграй же ми хоть трошечка,
Куплю я ти фартушечка.
Грай, жучку, грай!

А наш жучок невеличкий,
Треба йому черевичків.
Грай, жучку, грай!

А за дутка полятички,
Застягати черевички.
Грай, жучку, грай!

Полятичка червоненька,
А жучиха молоденька.
Грай, жучку, грай!

А від скрині до порога
Черевички попорола.
Грай, жучку, грай!

Ой маю я шевця брата,
Зашиє ми зараз завтра.
Грай, жучку, грай!

Ой маю я шевця Франя,
Зашиє ми завтра зраня.
Грай, жучку, грай!

Далі часто співають жартівливі пісні:

Походження та примітки

ЖУЧОК (ХОДИТЬ ЖУЧОК ПО ДОЛИНІ).

А — записав М. Цар 1871 р у селі Підберізці Львівського повіту ««Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918», XII, сторінка 125 — 126.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями