Українські народні пісні

ХТО Ж ТОЙ СОКІЛ, ТОВАРИШІ
Українська народна пісня

Гей, гей, гей, гей!
Була зима з відлигою,
А другая люта,
Настраждалися солдатеньки,
Залізом окуті,
Куди не глянь — біле поле
Людським трупом вкрите,
А по селах плачуть жінки
Та голодні діти.
Царі, купці, генерали
Війну вихваляють
Та на полях скривавлених
Бенкети справляють.
Та ось над шанцями здійнявся сокіл.
Прилетів сокіл,
Прилетів ясний,
Над шанцями літає,
До солдатеньків,
Та товаришів,
Словами промовляє:
«Чи не годі вам, товариші,
В окопах зогнивати?
Бо вже час настав, солдатеньки,
Свою волю здобувати!»
Та зачули генерали соколину мову,
Наказали стрільцям убити сокола:
«Ой хто ж зіб’є його кулею —
Нагороду одержить той від царя».
Узяв стрілець рушницю в руки
Та й пустив кулю,
Тільки не в сокола,
А в генерала...
Зашуміли люди, немов ріки,
Що кайдани рвуть,
Що стремлять у море;
Ревуть хвилі,
Б’ють пороги,
Земля у загравах...
Сокіл все літає,
Зове людей, закликає:
«До зброї! До зброї!
Поки пани не полягли,
Як бур’яни під косою!»
Стало краще всім робітникам,
Зітхнули на повні груди селяни,
І раптом його не стало:
Умер сокіл,
Знемігся він,
Перетрудився...
Та ім’ям його великим
Весь світ обновився!
Хто ж той сокіл, товариші,
Куди линув, де він?
То не сокіл, товариші, —
То наш любимий Володимир Ленін!
Отоді-тоді, як Ленін-сокіл помирав,
Товаришу Сталіну слова переказав:
«Продовжуй, товаришу, правеє діло —
Приведи людей до Комуни сміло!»

Походження та примітки

ХТО Ж ТОЙ СОКІЛ, ТОВАРИШІ.

Записано в квітні 1939 р. від кобзаря Федора Даниловича Кушнерика, з с. Велика Багачка, Полтавської обл. З матеріалів Інституту МФЕ АН УРСР. Інший варіант думи, записаний від Кушнерика, надруковано в зб. «Ленін і Сталін в піснях українського народу», К. — X., «Мистецтво», 1940, стор. 34—36 (переклад див. у зб. «Песни и думы Советской Украины», стор. 13—14).

Сюжет цієї думи-пісні має значне поширення в українській радянській народній творчості. Вперше записано думу в 1927 р. від кобзаря Чернігівця в м. Охтирці, Сумської обл., який виконував цей твір під акомпанемент кобзи або гармонії. Пізніше дума друкувалася багато разів. Цей текст лежить і в основі варіантів, записаних в 1939 р. від кобзарів Федора Кушнерика та Єгора Мовчана з с. Велика Писарівка, Сумської обл. Мовчан виконує думу як епіко-героїчну пісню. Кушнерик зробив авторські зміни в тексті Чернігівця і створив нове закінчення.

Кобзар Федір Данилович Кушнерик (народився в 1875 р. в с. Велика Багачка, Полтавської обл., помер в 1941 р.) — один з найвидатніших радянських народних співців. Він створив кілька епічних пісень («Розмова комсомольця з дідусем», «Про звільнення Західної України» та ін.), кілька пісень переробив («Про трактори» та ін.); в цих творах оспівується будівництво соціалізму в нашій країні. З 1939 р. Кушнерик член Спілки радянських письменників України.

Джерело

Тематичні розділи

  • Думи
  • Велика жовтнева соціалістична революція. Боротьба проти іноземної інтервенції. Громадянська війна