Українські народні пісні

Хто мого миленького судить

Русальна

Хто мого миленького судить,
Що він мене раненько не будить?
Сам іде да й в поле орати,
Мні велить до обіда поспати:
— Спи й спи, моя мила, здорова,
Щоб не боліла головонька твоя.
— Боліла, милий, сердечко, боліла,
Не судив мені бог, за кого хотіла.
Хотіла я за князя молодого,
Оддали мене за діда старого.
Ти старий, лихо матері твоїй!
Не лежиш у постілоньці моїй.
Моя постіль шовком вишивана,
А твоя кошуля сім неділь не прана;
Ти старий, з великою бородою,
Не ходи за мною, молодою.
Як ти будеш за мною ходити,
То велю хлопцям бороду оголити;
Як ти будеш за мною походжати,
То велю хлопцям бороду обірвати.

Походження та примітки

КУСТ.

Записав П. Биковський 1870 року в селах навколо Пінська. «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej», т. V, Краків, 1881; т. VIII, Краків, 1884; т. XI, Краків, 1887; т. XII, Краків, 1888», XI, сторінка 260-264.

Джерело

Тематичні розділи

  • Русальні та царинні пісні
  • Русальні пісні