Цвіла, цвіла калинонька
Та й в’янути стала,
Ой чого ж ти, дівчинонько,
Прясти перестала?

«Пішов, пішов мій миленький
В повстанські загони».
— Не журись, моє серденько,
Він край наш боронить.

Не хилися, калинонько,
Вітами додолу,
Повернеться незабаром
Твій милий додому.

Хай не плаче сестра, мати
Дрібними сльозами,
Буде, буде перемога
Та й за повстанцями.