Час додому, час!
Забарили нас;
Буде мене мати бити
Та й нікому боронити.

Час додому, час!
Забарили нас.

Іще не час, ні!
Забарись три дні;
Не стій, не стій на порозі,
Лучче в хаті, як на возі.

Іще не час, ні!
Забарись три дні.

Час додому, час!
Забарили нас
Буде мене милий бити,
Та нікому боронити.
Час додому, час!

Додому іду,
Як ютка, гуду.
А мій милий чорнобривий,
Голубчичок сивий,
Ходить по двору.

— Ой ти, милий мій!
Та відчини двір,
Бо йде твоя мила п’яна,
Бо йде твоя мила п’яна,
Чи радий ти їй?

— Як же я не рад?
Ти ж мій виноград!
Твоє слівце й моє слівце,
Твоє слівце й моє слівце —
Та все буде в лад.