Червона калина білим цвітом цвила.
Молода дівчина козака любила. (Двічі)

Любила, любила, три нічки не спала.
Три нічки не спала, дрібний лист писала. (Двічі)

Козак, лист діставши, сів, перечитавши,
Сі в, перечитавши, за дім спогадавши. (Двічі)

— Пане капітане, пусти ня додому,
Бо така причина — вмирає дівчина. (Двічі)

— Ой пущу тя, пущу, але не самого,
Скажу осідлати коня вороного. (Двічі)

Коня вороного, ще й нове сідельце,
Сядеш та й поїдеш, розвеселиш серце. (Двічі)