Червона калина
Так рано зацвіла,
Молодая дівчинонька
З горя затужила.

З горя затужила,
В тузі заплакала:
Нема того козаченька,
Що вірно кохала.

— Подивись, дівчино, —
Камінь над водою.
Як той камінь попливе,
Поберусь з тобою.

— Подивись, козаче,
Скільки зір у небі.
Як ти їх усі полічиш,
То я піду за тебе.

Лічи» козак, лічив
Та й не долічився.
Любив, любив дівчиноньку
З нею не побрався.