Через сад-виноград стежечка лежить,
А по тій стежечці ходила ґречна панна,
Ґречна панна, панна Марина.
Сад садила, поливала,
До нього промовляла:
— Не цвіти буйно, не роди сильно,
Більш не зроди, як три яблучка.
Перше яблучко — її батенько,
Друге яблучко — її матінка,
Третє яблучко — сама молода.
По двору ходить, як сонце сходить,
В сінечки ввійшла, як зоря зійшла,
Стрічають її, питають її:
— Чи ти царівна, чи королівна?
— Я не царівна, не королівна.
Батькова дочка, як паняночка.