Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
— Ой скажіте, добрі люди,
Що зо мною тепер буде?

Приспів:

Гандзя моя, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця-молодичка.

Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?

Важка ж моя гірка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав.

Чи я мало сходив світа,
Чи мало я бачив квіта?
Чом калина найкрасніша,
Чого ж Гандзя наймиліша?

Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти.

Де ж ти, Гандзю, вродилася,
Де ж ти чарів навчилася,
Що як глянеш ти очима,
Я заплачу, як дитина.

Гандзю, серце-молодичко,
Яке в тебе гарне личко,
І губоньки, і оченьки,
І ноженьки, і рученьки.

Гандзю, котко, не цурайся
Та на волю божу здайся,
Пригорнись до серця мого
Та не вважай ні на кого.

Коли ж твоя така воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила.

Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
Ой скажіте, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?
Ой скажіте, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?

Приспів:

Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя мила, як голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя — цяця молодичка!
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя — цяця молодичка!

Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла:
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?

Приспів.

Важка моя, гірка доля,
Знать, такая божа воля,
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав!
Щоб ніченьки я не спав,
За тобою пропадав!

Приспів.

Чи я мало сходив світу,
Чи я мало бачив цвіту,
Чом калина найкрасніша,
Чому Гандзя наймиліша?
Чом калина найкрасніша,
Чому Гандзя наймиліша?

Приспів.

Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти!
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти!

Приспів.

Де ж ти, Гандзю, вродилася,
Де ж ти чарів навчилася,
Що як глянеш ти очима,
То заплачу, як дитина!
Що як глянеш ти очима,
То заплачу, як дитина!

Приспів.

Гандзю, серце-молодичко,
Яке ж твоє гарне личко,
І губоньки, і оченьки,
І ніженьки, і рученьки!
І губоньки, і оченьки,
І ніженьки, і рученьки!

Приспів.

Гандзю, котку, не цурайся
Та на божу волю здайся,
Пригорнись до серця мого
Та не зважай ні на кого.
Пригорнись до серця мого
Та не зважай ні на кого.

Приспів.

Коли ж така твоя воля,
Щоб ти мене не любила,
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила!
Лучче ж мені така доля,
Щоб злюбила мя могила!

Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
Ой скажіте, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?
Ой скажіте, добрі люди,
Що зі мною тепер буде?

Приспів:

Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя мила, як голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя гарна молодичка!
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя гарна молодичка!

Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне,
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти!
А як стане щебетати,
Сам не знаю, що діяти!

Приспів.

Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла:
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими речами?
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими речами?

Приспів.

Чи є в світі молодиця,
Як та Гандзя білолиця?
Ой скажіте, добрі люди.
Що зі мною тепер буде?
Ой скажіте, добрі люди.
Що зі мною тепер буде?

Приспів:

Гандзя цяця, Гандзя киця,
Гандзя гарна молодиця,
Гандзя любка, Гандзя птиця,
Гандзя милая голубка.

Як на мене щиро гляне,
Серце моє, як цвіт, в’яне.
А як стане розмовляти, —
І не знаю, що діяти.
А як стане розмовляти, —
І не знаю, що діяти.

Приспів.

Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене опоїла?
Чи любистком, чи чарами
Чи солодкими речами?
Чи любистком, чи чарами
Чи солодкими речами?

Приспів:

Гандзя цяця, Гандзя киця,
Гандзя гарна молодиця,
Гандзя любка, Гандзя птиця,
Гандзя милая голубка.
Гандзя цяця!
Гандзя молодичка!