Чи не той то Омелько, (Двічі)
Що жне жито помаленько?

Цілу жменю до смерку (Двічі)
Жне Омелько в холодку.

Він нажав півснопа, (Двічі)
Та й хвалиться: о, копа!

Він нажав цілий сніп, (Двічі)
Та й говорить: десять кіп.

А як сяде за обід — (Двічі)
Із Омелька ллється піт.

Пообідавши, Омеля (Двічі)
Завалився спать в постелю.

Він за мною упадає (Двічі)
Ще й сватати обіщає.

Іди геть, іди проч, (Двічі)
Голівоньки не мороч!

Ти ледачий, наче пень, (Двічі)
Жменю жнеш за цілий день.

А мій милий роботящий, (Двічі)
Він ударник в нас найкращий.