Чи ти спиш, чи лежиш,
Чи ти стружки стружеш?
Я не сплю, не лежу
І стружок я не стружу.
Ой ти спиш та дрімаєш,
А про ворога не знаєш,
Що вже турки вороги
І наш город обняли,
Наш городок обняли,
Наших діток забрали.
Та я уже ж устаю,
Коня свого сідлаю,
Осідлавши свого коня,
Іду в чисте поле.
Та нема такого коня
І в самого короля,
Та нема такого меча
І в самого панича.
Я конем потопчу,
А мечем я посічу,
А коником, як заграю,
Врагів турків ізлякаю,
А мечем, як заблищу,
Назад турків ворочу.