Чи ти, милий, пилом припав,
Чи метелицею?
Чом не ходиш ти до мене
Цею вулицею?
Чом не ходиш ти до мене
Цею вулицею?

Чом не ходиш ти до мене
Крутими горами, —
Покидаєш сиротину
Поміж ворогами?
Покидаєш сиротину
Поміж ворогами?

Чом ти, милий, не послухав,
Як тобі казала:
«Ходім, серце, повінчаймось,
Щоб мати не знала».
«Ходім, серце, повінчаймось,
Щоб мати не знала».

Ти все неньку свою слухав,
Мене покидаєш,
Покидаєш сиротину,
Іншої шукаєш!
Покидаєш сиротину,
Іншої шукаєш!

Найдеш собі дівчиноньку
З карими очима:
Буде тобі, серце моє,
Камінь за плечима!
Буде тобі, серце моє,
Камінь за плечима!

Найдеш собі дівчиноньку
З чорними бровами,
Та не знайдеш тої правди,
Що була між нами!
Та не знайдеш тої правди,
Що була між нами!