Українські народні пісні

ЧИЖИКУ-ОРОБЕЄЧКУ
Українська народна пісня

— Чижику-оробеєчку,
Скажи мені усю правдочку:
Ой кому воля, кому неволя?
— А дівочкам своя воля:
За юпочку да й на улечку,
За віночок да й у таночок,
За кожушок да й до церковці.
А молодиці-недовірниці: (Двічі)
Одно лихо — да огонь горить,
На припічку да куліш кипить,
А в запічку да воркун ворчить,
А в колисці да дитина кричить.
Що жар каже: загрібай мене,
Куліш каже: помішай мене,
Воркун каже: поцілуй мене,
Дитя каже: погодуй мене!
— Чорт тебе загрібатиме,
Другий тебе да мішатиме,
Третій тебе цілуватиме,
А четвертий годуватиме!

Походження та примітки

Чижику-оробеєчку. БФ-1, арк. 92, № 69. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). Варіант цієї пісні записано від Л. Бодянської 22. ХІ. 1867 р. Також БО, од. зб. 15, арк. 81; запис олівцем майже стертий. (БО — автографи записів і списків народних пісень Осипа Бодянського, що зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, ф. 99).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К. : Наукова думка, 1978. — 326 с. — С. 56.