Чобіт мені розпоровся,
Палець мене болить.
Один дурень розгнівався,
Другий не говорить.

Чобіт мені розпоровся,
Палець мені видко.
Один дурень помандрував,
Другого не видко.

Я на твою левадоньку
Коровів не гоню.
Сватай, дурню, кого хочеш,
Я не забороню.

— За твоїми ворітьми
Зелена пшениця.
Як я тебе не возьму,
Не буду жениться.

— За моїми ворітьми
Колясочка їде.
Хіба б уже дурна була,
Що за тебе піде.

Закувала зозуленька
В попа на загаті.
Треба мені привикати
В свекрушиній хаті.

Ой не видно тої хати,
Видно одні сіни.
Ой там моїх два перстені
Навіки засіли.

Ой там моїх два перстені.
А одна обручка.
Як не хочеш мене взяти,
Є у мене сучка.

В мене сучка-бистроочка
Ще вища за хорта.
Перше мала за коханця,
А тепер — за чорта.

— Бодай же ти, дівчинонько,
Хоріла, боліла!
А скільки ж ти з моїх рук
Яблук переїла.

— Бо ти, дурний, купував,
Я, розумна, брала.
Тепер зима, яблук нема,
Щоб я купувала.

Чекай, дурню, до осени,
Як будуть родити,
Куплю мірку за копійку
Й не стану любити.