Чого, дрема, довго спала,
Чом починка не напряла?
Ой встань, дрема, пробудися,
Пойди й у сад проходися,
Щоб ворота не скрипали,
Щоб собаки не брехали,
Щоб батюшці не сказали.
Скажи, дрема, щиру правду:
Й а що росте без коріння,
Й а що сходить без насіння?
Й а що грає — голос має,
Й а що цвіте різним цвітом,
Й а що лежить — нема кінця,
Й а що плаче — сліз не баче,
Й а що ходить — не говорить,
Й а що в’ється вище ліса,
Й а що пече без полум’я,
Й а хто жиє без дружини?
— Камінь росте без коріння,
Сонце сходить без насіння,
Скрипка грає — голос має,
Дівки цвітуть різним цвітом,
Шляшок лежить — нема кінця,
Сокіл плаче — сліз не баче,
Риба ходить — не говорить,
Й а жміль в’ється вище ліса,
Сонце пече без полум’я,
Чернець жиє без дружини.