— Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?

— А я коня мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Молодша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
Молодша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.

А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала.
— Ой їдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала.
— Ой їдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала.

— Тече річечка
Невеличенька,
Схочу — перескочу.
Віддай же мене,
Моя матінко,
За кого я хочу.
Віддай же мене,
Моя матінко,
За кого я хочу.

— Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?
Я ж тебе чекала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала?
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала?

— І коня я мав, і стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра — бодай не зросла —
Сідельце сховала.
Найменша сестра — бодай не зросла —
Сідельце сховала.

А старша сестра сідельце знайшла,
Коня осідлала:
— Поїдь, братику, до дівчиноньки,
Що тебе чекала.
— Поїдь, братику, до дівчиноньки,
Що тебе чекала.

Тече річенька невеличенька,
Сходу — перескочу.
— Віддайте мене, моя матінко,
За кого я хочу.
— Віддайте мене, моя матінко,
За кого я хочу.

Віддала мене моя матінка
За діда старого,
Казала мені шанувать його,
Наче молодого.
Казала мені шанувать його,
Наче молодого.

Шанувала рік, шанувала два,
Третій не стерпіла,
Перекинулась в сиву зозулю
Та й в гай полетіла.
Перекинулась в сиву зозулю
Та й в гай полетіла.

Полем летіла, землю кропила
Дрібними сльозами.
Гаєм летіла, гілля ламала
Білими руками.
Гаєм летіла, гілля ламала
Білими руками.

Прилетіла в сад та й стала кувать
В саду на калині.
Та й стала кувать, жалю завдавать —
Горе на чужині.
Та й стала кувать, жалю завдавать —
Горе на чужині.