Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями поколота, гей, гей!
І кулями поколота, (гей!)

Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена
І кровію сполощена, гей, гей!
І кровію сполощена, (гей!).

Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить козак на могилі, гей, гей!
Лежить козак на могилі, (гей!).

Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями, (гей!).

Та й нікому задзвонити, гей, гей!
Та й нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити, (гей!).

Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває, (гей!).

Чорна рілля ізорана, гей, гей,
Чорна рілля ізорана,
Ще й кулями засіяна, гей, гей.

Білим тілом зволочена, гей, гей,
Білим тілом зволочена,
Ще й кров’ю сполошена, гей, гей.

Над тим тілом ворон кряче, гей, гей,
Над тим тілом ворон кряче,
А за сином мати плаче, гей, гей.

Не плач, мати, не журися, гей, гей,
Не плач, мати, не журися,
Бо вже син твій оженився, гей, гей.

Взяв він собі за жіночку, гей, гей,
Взяв він собі за жіночку
В чистім полі могилочку, гей, гей.

Візьми, мати, піску жменю, гей, гей,
Візьми, мати, піску жменю,
Посій його на каменю, гей, гей.

А коли той пісок зійде, гей, гей,
А коли той пісок зійде,
Тоді син твій з війська прийде, гей, гей.

Нема піску, нема сходу, гей, гей,
Нема піску, нема сходу,
Нема сина із походу, гей, гей.