Чорна хмара в полонині,
Як же тяжко у чужині,
Чи всім людям, чи лиш мені
Так горенько у чужині.
Бо чужина — не родина,
Плаче серце, як дитина,
Плаче воно, знає чого:
Нема правди ні од кого —
Ні од сестри, ні од брата,
Ні од мами, ні од тата.