Ой сиділа дівчина край віконця,
Виглядала дівчина чорноморця. (Двічі)

— Чорноморець, мамуню, чорноморець,
Вивів мене босую на морозець. (Двічі)

Вивів мене босую та й питає:
 Чи є мороз, дівчино, як думаєш? (Двічі)

Ой є мороз, мамуню, та й не дуже.
А я свого чорноморця люблю дуже. (Двічі)

Нащо ти ся, моя доню, задивила,
Що ти свого чорноморця полюбила? (Двічі)

Задивилась, моя мамцю, на жупана.
Я гадала, що я буду за ним паня. (Двічі)

Я гадала, що я буду панувати.
З білих ручок рукавички не скидати. (Двічі)

А він мені серп у руки — ходи жати.
Я й кинула новий серпок геть від себе,
Я не жала в тата, в мами, не му в тебе.

Ти не жала в тата, в мами, в мене будеш,
Та вітцівські гараздоньки та й забудеш. (Двічі)