Чорноморець, моя мати, чорноморець
Вивів мене босу на морозець.
Ой став вітер буйнесенький повівати,
Ой став мене чорноморець намовляти.

— Ходи, ходи, дівчинонько, ходи з нами,
Дамо тобі серм’яжину із стрічками,
Дамо тобі ще й віночок із квітками,
Дамо тобі черевички з підківками.

Дурна була, моя мамцю, послухала,
Сіла з чорноморцем, поїхала.
Я ж думала, моя мамцю, панувати,
А тепера довелося горювати.