Українські народні пісні

ЧОРНЯВАЯ МОЛОДИЧКА КИВАЛА НА МЕНЕ
Українська народна пісня

Чорнявая молодичка кивала на мене:
— Ходи, парень, ходи, бравий, гуляти до мене.

— Ой рад би я, молодице, до тебе ходити,
Та боюся чоловіка, щоб не вмалив віка.

— Ходи, парень, ходи, бравий, в обідню годину,
А я свого чоловіка пошлю по калину.

— Іди, старий, іди, сивий, у луг по калину;
Як не підеш по калину, я тебе покину.
— Треба іти.

Пішов старий, пішов сивий калини ламати,
А я нишком, попід стрішком та мерщій до хати.
— Проворний був.

Та й засіли з красним парнем рибоньки кушати,
Та й послали мале дитя батька зустрічати.
— Як дозорця.

Іде дитя, іде мале та в долоні плеще:
— Гуляй, гуляй, моя мамо, чортма батька єще.
— Дитя було!

А я ж тому та дитяті віроньки не ймала,
Відчиняла віконечко й сама виглядала.

Несе старий, несе сивий калинові віти:
— Ой де ж тепер, красний парень, мені тебе діти?
— Ускочила!

Взяла парня за рученьку, повела в кімнату,
Сама ж лягла на порозі, почала стогнати.
— Захворіла.

— Піди, старий, піди, сивий, та вколупни меду,
Ой щось мені тяжко-важко, й голови не зведу.
— Якби взяв ломаку!

Пішов старий, пішов сивий меду колупати,
Взяла парня за рученьку та й вивела з хати.
— Викрутилась!

— Іди, хлопче, іди, бравий, степом та ярами.
Як хто спита, куди ходив, скажеш: «За волами».
— Ще й навчила.

Походження та примітки

ЧОРНЯВАЯ МОЛОДИЧКА КИВАЛА НА МЕНЕ. Е.

Запис. 1927 р. від кобзаря Г. Ільченка.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 14—3, одиниця зберігання 307.

Варіанти пісень близькі між собою. Розходження тільки в незначних деталях.

Наприклад, у варіанті з Ровенщини, записаному А. Гловачевським-Юрчуком в 1901 р., є такі рядки:

Сидить хлопець кінець стола, курку й оббирає,
Чорнявую молодицю за ручку стискає.

А кінцівка звучить так:

Прийшов старий, бородатий, із медом до хати:
— А який тут дідько був, тільки сліди знати?
— Ой ти, старий, бородатий, не вчися брехати,
Коли хочеш добре знати, тра було злапати.

(Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—2, одиниця зберігання 229, арк. 184).

В іншому варіанті (запис. на Поліссі, в селі Мощінка Брестського пов., ф. 8—4, одиниця зберігання 472, арк. 69) кінцівка така:

Прийшов старий, бородатий меду колупати,
А я того бриндоуса випустила з хати:
— Маєш щастя, бриндоусе, що ти уносився,
Дав би тобі через плечі, то б з місяць носився.

Ще в іншому:

Іде дід, іде старий та й в ладошки трепле:
— Сукин син тут ночував, тільки місце тепле.

(Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 33—3, одиниця зберігання 36, сторінка 3).

Варіанти

  • «Сб. памятников нар. творч. Юго-Запис. края», в. 1, сторінка 102, ч. 108
  • «Piesni, dumki i szumki ruskoho národa na Podoli, Ukraini i w Malorossyi, spysani i perelożeni pid musyku Ant. Kocipińskom», perwa sotnia, w Kijewie i Kaminci Pod., 1862, 4-й десяток, ч. 4
  • «Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. I—III, М., 1878 (ч. III має 1 і 2 відділи), I, сторінки 218—219, ч. 43
  • «Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. I—III, М., 1878 (ч. III має 1 і 2 відділи), III, в. 1, сторінка 227, ч. 96
  • «Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. I—III, М., 1878 (ч. III має 1 і 2 відділи), II, сторінки 572—573
  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 649, ч. 252
  • «Pokucie. Obraz etnograficzny. Skreślił Oskar Kolberg» t. I—II, Краків, 1883, сторінка 61, ч. 80 (з мелодією), сторінка 153, ч. 255
  • «Угро-русские народные песни. Собраны д. чл. Г. А. де Волланом». — «Записки имп. русского географического общества по отделению этнографии», т. XIII, вып. I, СПб., 1885 (і окр. відбитка)., сторінка 126
  • Журнал «Живая старина», СПб., з 1890 р., в. III і IV, 1902, сторінки 442—443
  • «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», Львів, 1892-1938, т. 44, сторінка 202
  • «Малороссийские народные песни, собранные проф. Д. И. Эварницким в 1878—1905 гг.», Екатеринослав, 1906, сторінки 471—472
  • «Народні пісні з галицької Лемківщини, тексти й мелодії, зібрав, упорядкував і пояснив Ф. Колесса». — «Етнографічний збірник», т. XXXIX—XL, Львів, 1929, сторінки 345—346 (з мелодією)
  • «Народні пісні з галицької Лемківщини, тексти й мелодії, зібрав, упорядкував і пояснив Ф. Колесса». — «Етнографічний збірник», т. XXXIX—XL, Львів, 1929, сторінка 347, ч. 312 (з мелодією)
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 49, арк. 6 (запис. М. Тучинський 1867 р. на Станіславщині)
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 8—4, одиниця зберігання 472, арк. 69 (з Полісся)
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—3, одиниця зберігання 374, арк. 16 (запис. О. Рак на Буковині)
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 33—3, одиниця зберігання 36, сторінка 3 (запис. 1922 р. на Київщині)
  • František Bartoš — Leoš Janáček, Národní pisně moravské, Прага, 1901, ч. 117.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Нерівне подружжя. Подружня зрада
  • Легковажні жінки і чоловіки