«Чумаче, чумаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дороги збився?» (Двічі)

«Воли не пристали, ні з дороги збився,
Того зажурився — без долі вродився. (Двічі)

Весь вік у дорозі марно літа трачу,
Ні жінки, ні діток ніколи не бачу. (Двічі)

Темна моя хата, чорне моє поле,
А діти без батька голодні та голі. (Двічі)

Як в будень, так в свято одно тільки знаю:
Ярма нариваю, воли запрягаю,
В далеку дорогу вічно поспішаю».