Широка нива сто кіп жита вродила,
Женчики жали — дівойки з молодцями.
Ой гукну, гукну, нехай мати почує,
Нехай женчикам вечеройку готує,

Ізготувавши, столики застилає,
Своїх женчиків із поля дожидає:
— Принеси, боже, мої женчики з поля,
Ой бо вже для їх вечеройка готова.

— Ой немила нам вечеройка, немила,
Бо натомила та широкая нива,
Ой не так нива, як високії гори,
А ще при тому широкії загони,
А ще й до того та й маленькеє жито,
А мені спину, як києм перебито.