Шла Мар’юся в поле, знайшла синє море,
Споткнулась і впала, думала, що встала.
А де вона впала, там церковка стала.
Де голова впала, там одправа стала.
Де косойки впали, там зоройки стали,
Де ручечки впали, там свічечки стали,
А де впали ноги, там стали пороги.
Усі люди знають, що Мар’ї немає:
Вода зашуміла, Мар’юсю покрила.