Шумить, гуде та дібрівонька, (Двічі)
У три ряди та й посаджена...

Туди бита та доріженька, (Двічі)
Там стояла та стороженька.

Край дороги та козак лежить, (Двічі)
В правій руці та коня держить.

А лівою та росу бере (Двічі)
Та до свого та серця кладе.

«Серце ж моє та живучеє, (Двічі)
Тіло ж моє та трудящеє!

Пора тілу та помирати, (Двічі)
Та нікому та поховати!

Поховають та добрі люде, (Двічі)
А як в мене та за що буде!

Поховають та і пом’януть, (Двічі)
Де що буде, та і заберуть.

Поховають та мене дяки, (Двічі)
Як у мене будуть п’ятаки!»