Українські народні пісні

ЩО З-ПІД ГАЮ, ГАЙ ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ
Українська народна пісня

Що з-під гаю, гай зелененький,
Вибігає кінь вороненький.
Ніхто його не поймає,
Тільки поймає молодець Андрійко.
І поймає й осідлає,
До тещеньки поїжджає.
Теща каже: — Мій зять їде,
Мій зять їде, дочку везе!
Взяли його під рученьки,
Увели його у світлоньку,
Посадили його конець стола,
Стали його привітати,
Медом-вином частовати.
Первая дара — калачів пара,
Другая дара — кінь вороненький,
Третяя дара — сам молоденький.

Походження та примітки

ЩО З-ПІД ГАЮ, ГАЙ ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ.

Запис: Ю. С. Виноградський в 1889 рік на Чернігівщині, від Христі Лав’юк (Харченко).

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, фонд 1—5, одиниця зберігання 359, аркуш 21—22.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Парубок ловить коня і їде до засватаної дівчини
  • Колядки та щедрівки парубкові
  • Календарно-обрядові пісні