Що й у полі грушечка
Схилила гілля.
Ніхто мене не жалує,
Як мати моя.
Татко замуж оддає,
Мати жалує:
«Нехай моя донечка
Іще год погуляє,
Нехай її руса коса
По плічках має.
Нехай її руса коса
По коліна,
Щоб у її головочка
Не боліла».