Українські народні пісні

ЩО НА НАШОМУ СТАВКУ НЕ УТЯТА — ЩИРЯТА
Українська народна пісня

Що на нашому ставку не утята — щирята;
Одна дочка в Стрижаченька, да й та не прибрата.
На їй плаття — саме шмаття, плахот не ведеться,
Як пришлеться Лексієчко — реп’яхом береться.
— Ой я, ненько, не попенко, вона не попівна,
Ой я, ненько, Винниченко, вона — Стрижаківна *.

Походження та примітки

Що на нашому ставку не утята — щирята. БФ-1, арк. 84, № 12. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 15 аркуші під 12 номером наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

* Те ж саме закінчення, що і в пісні «Походжено, поброджено коло води кіньми». В цих двох творах однакова тематика.

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К. : Наукова думка, 1978. — 326 с. — С. 63.