Я Дарочку полюбив, в Дарочки напився,
А прийшов я додому, батько ми набився.

Питаєся мене батько: «Де-сь ночував, сину?»
Я му кажу: «На току», а він за чуприну.

Як взяв мене батько бити, як взяв молотити:
— Ой перестань, мій синоньку, Дарочку любити.

А тепер же, хвала богу, канчук му ввірвався,
А я схильці попід бильце — в кропиву сховався.

Ішов батько коло мене та і спотикнувся,
А я з лихом та з бідою собі осьміхнувся.

Як взяв мене батько бити, як взяв волочити:
— Ой перестань, мій синоньку, Дароньку любити.

— Я Дарочку полюбив на святої Ганни,
Бо Дарочка, татуненьку, ще краща від панни.