Я не всидю, я не влежу,
Розкидаю всю одежу:

Нехай вітер повіває,
Коли милого немає.

Нема його та й не буде,
Хіба ввечері прибуде,

Увечері ввечерочку,
Уночі у холодочку.

Ой ти, Грицю, козаче,
Ой ти, стерво собаче,

Та не сватай мене вночі —
Повилазять тобі очі,

А посватай мене вдень,
Розпитавшися людей.

А в нас люде — не татари,
Вони б тобі розказали,

Чи робоча, чи охоча,
Чи сердита, чи плоха,

Чи сердита, чи плоха,
Чи бачила жениха.

Якби його побачила,
То б я йому оддячила.