Українські народні пісні

Я СОЙ ХВОПЕЦ СПРАВЕДЛИВИЙ
Українська народна пісня

Я сой хвопец справедливий,
Нихто на мя нич не знат,
Я сой хвопец справедливий,
Нихто на мя нич не знат,
Лем та моя фраїречка,
Што мене в серденьку мат.
Лем та моя фраїречка,
Што мене в серденьку мат.

Хоц би она повідала —
Сама тому причина.
Хоц би она повідала —
Сама тому причина.
Сама мене закликала:
Ход, Янічку, до сіна.
Сама мене закликала:
Ход, Янічку, до сіна.

Я сой думав, фраїречко,
Же будемо тихо спац.
Я сой думав, фраїречко,
Же будемо тихо спац.
Она, шельма і бестия,
Не хтіва мі спокій дац.
Она, шельма і бестия,
Не хтіва мі спокій дац.

Все мя рушат і термосит:
Ти, Янічку, твердо спиш.
Все мя рушат і термосит:
Ти, Янічку, твердо спиш.
А я єй так одповідав:
Моя мива, што робиш?
А я єй так одповідав:
Моя мива, што робиш?

Она мене закликала
До матери до свойой.
Она мене закликала
До матери до свойой.
Наляла мі пугар вина
До рученьки, до мойой.
Наляла мі пугар вина
До рученьки, до мойой.

Я сой хвопец справедливий,
Я то винце не хцу пиц.
Я сой хвопец справедливий,
Я то винце не хцу пиц.
А ти, моя фраїречко,
Штораз краща мусиш биц!
А ти, моя фраїречко,
Штораз краща мусиш биц!

Походження та примітки

Запис. Ярослав Бодак, село Вапенне, сп. Анна Драган, село Розділля

Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005