Як на ріці, на Вйордані
Зробив тато мамі сані.
Як начали спускатися,
Стали сані ломатися.
Мама таточка ругає,
Що аж луна й а мигає.
Тато маму гочкуром,
Та й регочуться вдвойом.
Тато чорний, мама чорна,
Та зробили собі жорна.
Як начали крупи дерти,
Можна було б з сміху вмерти.
Тато кадриль, мама польку,
Та й завели в хаті спорку.
Тато хутше за лопату,
Мама кадриль поза хату.
Тато каже: — Наше жито,
Якби справді, що побрито.
Мама каже розпалено:
Чи не бачиш, що стрижено?
Ой гук пішов на весь куток,
Тато маму та за платок,
А вона за рогачі
Та й сховалась на печі.