Як на ставу, так на річці
Дайте покій тій Марійці!

Видно, видно, що Марія,
Та сміється каналія!

Як на ставу, так на річці,
Подобався козак дівці,

А дівчина козакові,
Бо в дівчини чорні брови.

Лісом, лісом-дубиною,
Ячмінь жала сокирою,

Коцюбою громадила,
Козаченька принадила.

Іще буду громадити,
Щоб другого принадити.